Піодермія у дітей

Піодермія у дітей – це ціла група дерматозів, для яких характерне гнійно-запальне ураження шкіри та підшкірно-жирового шару. В результаті на шкірі формуються гнійники, які поступово зливаються та формують мокнучу екзему. Детально про піодермію у дітей можна прочитати тут https://profderm.net.ua/ua/piodermiyi-u-ditey/.

Якщо хвороба з’явилася вперше та протікає з яскравою симптоматикою, лікарі говорять про гостру форму піодермії. У випадках, коли клінічні прояви спостерігаються періодично, мова йде про хронічне протікання. В залежності від глибини проникнення бактерій виділяють глибинну та поверхневу форми піодермії, кожна з яких має свої характерні симптоми.

Причини розвитку піодермії

Збудником піодермії можуть бути різні види бактерій. Зазвичай це стафілококи та стрептококи. Спровокувати розвиток хвороби можуть наступні фактори:

• переохолодження або перегрів організму;
• ослаблення імунітету;
• пошкодження шкіри, через які проникає інфекція;
• патології нервової системи;
• захворювання внутрішніх органів;
• порушення роботи ендокринної системи;
• супутні дерматологічні патології (екзема, дерматит та ін.);
• дефіцит вітамінів та мінералів, спричинений неповноцінним харчуванням;
• схильність до проявів алергії;
• підвищена чутливість організму до бактерій та продуктів їх життєдіяльності;
• носіння одягу із синтетичних матеріалів, які погано пропускають повітря;
• часті стреси, хронічна втома, психоемоційне перенапруження;
• недотримання гігієни.

Зараження патогенними мікроорганізмами відбувається через контакт з хворою людиною. Тому в групі ризику діти, які відвідують дитячі колективи (дитячі садки, школи).

Симптоми та можливі ускладнення піодермії

Зовнішні прояви піодермії можуть нагадувати симптоми інших дерматологічних патологій, що ускладнює діагностику. Визначити тип збудника без проведення лабораторних аналізів неможливо.

Проте у піодермії є певні характерні особливості, на які варто звернути увагу:

• розповсюдження висипань по всьому тілу після ураження певної зони;
• формування гнійників різного діаметру;
• найчастіше піодермія розвивається на волосяній частині голови;
• поява гнійників з каламутною рідиною всередині.

Піодермія у дітей може проявлятися в різних клінічних формах:

• фолікуліт – болісні вузли синьо-червоного відтінку, що мають гнійну голівку в центрі формування;
• остеофолікуліт – гнійники з волосиною посередині;
• епідемічна пузирчатка – ураження шкіри на підошвах стоп та долонях, що проявляється болісними пухирцями;
• карбункули – формуються з декількох фурункулів, які вражають шкіру до глибоких шарів та з часом формують виразки, після загоєння котрих на поверхні залишається рубець;
• везикуло-пустули – гнійні формування, причиною появи яких стає підвищена пітливість;
• фурункули – фолікули, що не були вчасно вилікувані, мають вигляд хворобливого пухирця з гноєм всередині;
• гідраденіт – вузлики синьо-рожевого кольору, що містять гній та формуються в місцях розміщення потових залоз;
• імпетиго стрептококове – запальні формування на обличчі, що мають вигляд пухирців з каламутною рідиною всередині.

Щоб підтвердити діагноз та виявити збудника, призначаються лабораторні аналізи. Дуже важливо своєчасно розпочати лікування, без якого підвищується ризик розвитку різноманітних ускладнень. До них відносяться:

• пневмонія;
• лімфангіт та лімфаденіт – ураження лімфатичних судин та вузлів;
• сепсис;
• синдром інфекційно-токсичного шоку;
• менінгіт.

Діагностика

Щоб діагностувати піодермію у дітей, лікар призначає комплексне обстеження, яке може включати такі методи:

1. Візуальний огляд проблемних ділянок шкіри. Під час огляду лікар може оцінити ступінь ураження та тяжкість перебігу хвороби.
2. Збір анамнезу. Оцінюється тривалість симптомів і що передувало їх появі (можливий контакт зі збудником).
3. Бактеріологічний аналіз. Виконується на основі мазка чи біопсії ураженої ділянки. Допомагає визначити тип збудника та його чутливість до антибактеріальних препаратів.
4. Додаткові методи обстеження. Може призначатись аналіз крові, щоб виключити інші причини появи висипань та оцінити загальний стан організму.

Після діагностики та встановлення діагнозу лікар призначає лікування, яке допоможе швидко усунути основні симптоми піодермії та вплинути на пусковий механізм її розвитку.

Лікування піодермії у дітей

Терапія залежить від причини розвитку, тяжкості перебігу, способу інфікування та інших факторів. Курс лікування піодермії може включати в себе наступні методи:

1. Дотримання гігієни. Уражену ділянку шкіри необхідно ретельно очищати з використанням спеціальних доглядових засобів зі щадним складом. Додатково використовуються лікувальні креми, мазі, лосьйони, що мають протизапальну дію. Все це допомагає зупинити розповсюдження інфекції.
2. Антисептична обробка уражених ділянок з використанням перекису водню, хлоргексидину та інших засобів. Вони допомагають попередити розповсюдження патогенних мікроорганізмів.
3. Зовнішнє використання протимікробних засобів. Антимікробні мазі використовуються для лікування невеликих ділянок шкіри.
4. Антибактеріальна терапія. Може призначатись при тяжкій формі піодермії. Зазвичай використовуються цефалоспорини та пеніциліни. Важливо пройти повний курс, призначений лікарем.
5. Симптоматичне лікування. Може бути показане при значному дискомфорті, коли на фоні хвороби суттєво погіршується якість життя (надмірний свербіж чи болісні відчуття). В такому випадку пацієнту призначаються протисвербіжні мазі, знеболювальні засоби, які допомагають нейтралізувати неприємні симптоми.

Якщо на місці висипань з’явилися шкірочки, необхідно уникати контакту з водою до тих пір, поки вони повністю не відпадуть. Також на час активної хвороби необхідно регулярно мити руки та обробляти нігті 2-% розчином йоду чи іншими протимікробними засобами.

Важливо уникати розчісування уражених ділянок шкіри, адже через травмовану дерму можливе розповсюдження бактерій, що спричиняють розвиток піодермії. За відсутності лікування або при недотриманні рекомендацій лікаря можливий розвиток ускладнень.

Профілактика: як запобігти піодермії

Щоб мінімізувати ризик виникнення піодермії, рекомендується дотримуватися наступних правил:

• контроль за особистою гігієною;
• регулярне зволоження шкіри;
• своєчасна обробка антисептиком будь-яких пошкоджень шкіри, навіть незначних мікротріщин та подряпин;
• збалансоване харчування та відпочинок;
• зміцнення імунітету;
• прийом вітамінів при необхідності.

Діагностикою та лікуванням піодермії та інших дерматологічних хвороб у дітей і дорослих займаються спеціалісти клініки професора Калюжної https://profderm.net.ua/ua/kontakty/ (за посиланням ви знайдете контакти для запису на консультацію у зручний час).